Описание Презентація українського перекладу повісті Дороти Тераковської «Мишка» /видавництво «Грані-Т», переклад з польської – Дзвінка Матіяш/ Дари Бога – це земля й небо, день і ніч, квіти й насіння, дерева, птахи… й люди. Діти – це також дари Бога, тоді, коли треба виправдати їхню появу на землі… (ДоротаТераковська) В Україні у видавництві «Грані-Т» за підтримки Польського Інституту у Києві побачила світ книга, яких практично немає на книжковому ринку України, – повість Дороти Тераковської «Мишка» у перекладі Дзвінки Матіяш, в якій йдеться про життя успішної родини, де народжується дитина з синдромом Дауна. За офіційною статистикою в Україні щороку народжується понад 420 дітей із синдромом Дауна. Ймовірність народження такої дитини не залежить від здоров'я або способу життя батьків. «Мишка» - це художня книга, яка розкриває світ людей з особливими потребами, які вони, як із ними спілкуватися, як їх розуміти і любити, як подолати фобії – батькам, родичам, друзям, усім… 2014 року презентації книги відбулися у Києві та Львові, подія у Дніпропетровську – ще одна спроба говорити про складні речі в іншому форматі – за допомогою художньої літератури… До розмови запрошені також представники різних українських організацій, які щоденною працею прагнуть зробити життя людей з особливими потребами повноцінним, допомагають їм відчувати себе повноправними членами суспільства. При цьому всі вони твердять, що досвід спілкування з цими людьми робить їхнє життя кращим.Учасники презентації: Дзвінка Матіяш – перекладачка книги, письменниця, Венера Шевченко – президент Громадської організації «Дасид», кандидат медичних наук, мати 11 річної Регіни, Надія Надільна – представниця Центру духовної підтримки осіб з особливими потребами «Емаус» Марина Селінкова – член ГО «Дасид», журналіст, Надія Калачова – авторка буктрейлеру та кількох рецензій на книжку, Роман Максимович - юнак із синдромом Дауна, який спеціально приїде зі Львова на презентацію своєї улюбленої книжки, Ольга Клименко – експерт Польського Інституту у Києві, модератор – Діана Клочко, мистецтвознавець. Люди з особливими потребами для мене є великими вчителями любові і стосунків. Вони показали мені дорогу віри в те, що людину можна приймати і любити такою , якою вона є… (Надя Калачова) Зараз мені складно згадати, коли мені до рук потрапила Мишка (в оригіналі Poczwarka). Вона дуже сильно на мене подіяла. Нагадала давні дитячі страхи, коли я, приїжджаючи на канікули до дідуся, заглядала за огорожу інтернату для неповносправних і роздивлялась дітей, які були не схожі на інших. Дивувалась, що по цій вулиці чомусь люди менше ходять і не розуміла, чому мене притягують ці діти. (Дзвінка Матіяш) Люди з особливими потребами, зокрема із синдромом Дауна, тонко відчувають світ. Вони дуже артистичні. Можливо, тому вони так тягнуться до мистецтва. Героїня книги «Мишка» прагне танцювати: …Мишка випросталась і підняла вгору ручки. Підстрибнула. Відчувала, що зараз вона гнучка й легка, як стеблина квітки, і що вона справді відривається від підлоги. В дійсності вона знала, що відривається тільки всередині, але була переконана, що тато це помітить… Книжка «розмовляє» з читачем не тільки через текст, але й за допомогою візуального ряду. Чудові ілюстрації, що підсилюють «ефект читання» зробила київська художниця Наталія Пастушенко. Ми у сучасному світі звикли уніфіковувати наші потреби, і часто дратуємось, коли чуємо, що у когось потреби суттєво відрізняються, що їх є більше, що вони потребують більших наших зусиль, не лише фізичних. Але коли ми погоджуємось відгукнутись на ці потреби, робимо зусилля, щоб почути їх і задовольнити - ми, такі сучасні й уніфіковані, отримуємо новий досвід, нові емоції, нову силу. «Інші» дають нам не менше, ніж ми їм (Діана Клочко). Приходьте, будемо спілкуватися, ділитися досвідом, думками, емоціями!
